Шукати
klingeln
01
дзвонити, дзвеніти
Ein Ton machen, um Aufmerksamkeit zu erregen, z. B. an der Tür oder am Telefon
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
klingele
3-тя особа однини
klingelt
дієприкметник теперішнього часу
klingelnd
простий минулий час
klingelte
дієприкметник минулого часу
geklingelt
Приклади
Die Türglocke klingelt.
Дверний дзвінок дзвенить.
