Шукати
erweisen
[past form: erwies]
01
доводити, підтверджувати
Etwas durch Taten, Beweise oder Untersuchungen als wahr oder gültig bestätigen
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
сильний
нероздільний
частка
er
основне дієслово
weisen
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
erweise
3-тя особа однини
erweist
дієприкметник теперішнього часу
erweisend
простий минулий час
erwies
дієприкметник минулого часу
erwiesen
Приклади
Die DNA-Analyse erweist seine Unschuld.
Аналіз ДНК доводить його невинність.
02
виявлятися, доводитися
Sich im Laufe der Zeit oder durch Erfahrung als etwas Bestimmtes herausstellen
Приклади
Sein Rat erweist sich als nützlich.
Його порада виявляється корисною.
