Шукати
beurteilen
01
оцінювати, судити
Eine Meinung oder ein Urteil über jemanden oder etwas bilden, oft basierend auf bestimmten Kriterien oder Fakten
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
частка
beur
основне дієслово
teilen
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
beurteile
3-тя особа однини
beurteilt
дієприкметник теперішнього часу
beurteilend
простий минулий час
beurteilte
дієприкметник минулого часу
beurteilt
Приклади
Der Lehrer beurteilt die Leistungen der Schüler fair.
Вчитель оцінює успішність учнів справедливо.
