Шукати
belästigt
01
переслідуваний, докучаючий
Sich unwohl oder gestört fühlend durch das Verhalten anderer
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
am belästigsten
вищий ступінь
belästigter
градуйований
відмінюваний
Приклади
Er schaute belästigt zur Seite.
Він подивився вбік, роздратований.
