Шукати
belegen
[past form: belegte]
01
доводити, підтверджувати
Etwas durch Beweise, Dokumente oder Beispiele bestätigen oder nachweisen
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
belege
3-тя особа однини
belegt
дієприкметник теперішнього часу
belegend
простий минулий час
belegte
дієприкметник минулого часу
belegt
Приклади
Die Studie belegt, dass Sport glücklich macht.
Дослідження доводить, що спорт робить людей щасливими.
