Шукати
cornu
01
рогатий, з рогами
qui a des cornes ou des excroissances osseuses sur la tête
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus cornu
вищий ступінь
plus cornu
градуйований
чол. одн.
cornu
чол. мн.
cornus
жін. одн.
cornue
жін. мн.
cornues
Приклади
Les bovins sont généralement cornus.
Велика рогата худоба зазвичай рогата.
