Шукати
étrange
01
дивний, незвичайний
qui est inhabituel ou différent de ce qui est normal
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus étrange
вищий ступінь
plus étrange
градуйований
чол. одн.
étrange
чол. мн.
étranges
жін. одн.
étrange
жін. мн.
étranges
Приклади
Ce comportement est étrange.
Ця поведінка дивна.
02
дивний, незвичайний
qui agit ou pense de façon inhabituelle
Приклади
C'est un homme étrange.
Це дивний чоловік.



























