Шукати
ulcérer
01
завдавати моральної рани, ображати глибоко
causer une grande offense ou une profonde douleur morale à quelqu'un
Приклади
Elle a été ulcérée par la façon dont on a traité sa famille.
Вона була ображена тим, як поводилися з її родиною.
02
виразковувати, утворювати виразку
se blesser ou développer une lésion, souvent de manière douloureuse
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово стану
допоміжне дієслово
être
1-ша особа однини
ulcère
1-ша особа множини
ulcérons
1-ша особа майбутнього часу
ulcérerai
дієприкметник теперішнього часу
ulcérant
дієприкметник минулого часу
ulcéré
1-ша особа множини імперфекту
ulcérions
Приклади
La plaie s' ulcère si elle n' est pas bien soignée.
Рана виразковіє, якщо її не лікувати належним чином.
