Шукати
susciter
01
викликати, породжувати
faire naître ou provoquer quelque chose (réaction, sentiment, situation)
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
suscite
1-ша особа множини
suscitons
1-ша особа майбутнього часу
susciterai
дієприкметник теперішнього часу
suscitant
дієприкметник минулого часу
suscité
1-ша особа множини імперфекту
suscitions
Приклади
Cette décision risque de susciter des protestations.
Це рішення ризикує викликати протести.
