Шукати
spontané
01
спонтанний, імпровізований
qui se produit sans contrainte ou sans préparation
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus spontané
вищий ступінь
plus spontané
градуйований
чол. одн.
spontané
чол. мн.
spontanés
жін. одн.
spontanée
жін. мн.
spontanées
Приклади
Ses rires spontanés sont contagieux.
Його спонтанний сміх заразивий.
02
щедрий, безкорисливий
qui agit avec générosité ou sans arrière-pensée
Приклади
Son geste spontané a touché tout le monde.
Його спонтанний жест торкнувся всіх.
