Шукати
indéniable
01
беззаперечний, безсумнівний
qui ne peut pas être nié ou contesté
граматична інформація
морфологічна будова
складене
якісний
найвищий ступінь
le plus indéniable
вищий ступінь
plus indéniable
градуйований
чол. одн.
indéniable
чол. мн.
indéniables
жін. одн.
indéniable
жін. мн.
indéniables
Приклади
Il y a une preuve indéniable de sa culpabilité.
Існує беззаперечний доказ його вини.
