Шукати
déçu
01
розчарований
qui ressent de la déception après un événement ou une attente non satisfaite
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus déçu
вищий ступінь
plus déçu
градуйований
чол. одн.
déçu
чол. мн.
déçus
жін. одн.
déçue
жін. мн.
déçues
Приклади
Il était déçu de ne pas avoir obtenu le poste.
Він був розчарований, що не отримав посаду.
