Шукати
désordonné
01
безладний, неохайний
qui n'est pas rangé, qui manque d'ordre
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus désordonné
вищий ступінь
plus désordonné
градуйований
чол. одн.
désordonné
чол. мн.
désordonnés
жін. одн.
désordonnée
жін. мн.
désordonnées
Приклади
Elle est souvent désordonnée dans son bureau
Вона часто безладний у своєму офісі.
02
розсіяний, збентежений
qui est troublé, confus dans ses pensées ou ses sentiments
Приклади
Elle avait l' esprit désordonné à cause de l' inquiétude
У неї був безладний розум через занепокоєння.
