Шукати
déroutant
01
збиваючий з пантелику, заплутаний
qui embrouille ou rend confus, provoque l'incertitude
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus déroutant
вищий ступінь
plus déroutant
градуйований
чол. одн.
déroutant
чол. мн.
déroutants
жін. одн.
déroutante
жін. мн.
déroutantes
Приклади
Son attitude déroutante a surpris tout le monde.
Його збиваючий з пантелику настрій здивував усіх.
