Шукати
dénué
01
позбавлений, позбавлений
qui manque complètement de quelque chose, surtout de ressources ou de qualités
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus dénué
вищий ступінь
plus dénué
градуйований
чол. одн.
dénué
чол. мн.
dénués
жін. одн.
dénuée
жін. мн.
dénuées
Приклади
Il se sent dénué d' espoir.
Він почувається позбавленим надії.
