Шукати
défavorisé
01
неблагополучний, знедолений
qui connaît des difficultés sociales ou économiques, manquant de ressources de base
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus défavorisé
вищий ступінь
plus défavorisé
градуйований
чол. одн.
défavorisé
чол. мн.
défavorisés
жін. одн.
défavorisée
жін. мн.
défavorisées
Приклади
Ces enfants défavorisés ont besoin de soutien scolaire.
Цим незабезпеченим дітям потрібна навчальна підтримка.
