Шукати
dubitatif
01
сумнівний, невпевнений
qui exprime le doute ou l'incertitude
граматична інформація
морфологічна будова
складене
якісний
найвищий ступінь
le plus dubitatif
вищий ступінь
plus dubitatif
градуйований
чол. одн.
dubitatif
чол. мн.
dubitatifs
жін. одн.
dubitative
жін. мн.
dubitatives
Приклади
Il a un regard dubitatif face à cette proposition.
У нього сумнівний погляд на цю пропозицію.
