Шукати
accablant
01
виснажливий, виснажуючий
si intense qu'il épuise le corps
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus accablant
вищий ступінь
plus accablant
градуйований
чол. одн.
accablant
чол. мн.
accablants
жін. одн.
accablante
жін. мн.
accablantes
Приклади
Porter ces valises lourdes était accablant.
Нести ті важкі валізи було виснажливим.
02
руйнівний, пригнічуючий
qui cause une détresse mentale profonde
Приклади
Son regard accablant montrait son désespoir.
Його пригнічуючий погляд показував його розпач.
