Шукати
abruti
01
приголомшений, затьмарений
qui est étourdi, confus ou peu intelligent
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus abruti
вищий ступінь
plus abruti
градуйований
чол. одн.
abruti
чол. мн.
abrutis
жін. одн.
abrutie
жін. мн.
abruties
Приклади
Il a l'air abruti après le long voyage.
Він виглядає приголомшеним після довгої подорожі.
L'abruti
01
ідіот, дурень
personne stupide ou qui agit sans intelligence
граматична інформація
статус істотності
людина
морфологічна будова
складене
злічуваний
рід
чоловічий рід
форма множини
abrutis
Приклади
C'est un abruti de ne pas écouter les conseils.
Він дурень за те, що не слухає порад.
