Шукати
abruti
01
приголомшений, затьмарений
qui est étourdi, confus ou peu intelligent
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus abruti
вищий ступінь
plus abruti
градуйований
чол. одн.
abruti
чол. мн.
abrutis
жін. одн.
abrutie
жін. мн.
abruties
Приклади
Elle est complètement abrutie par la fatigue.
Вона повністю приголомшена втомою.
L'abruti
[gender: masculine]
01
ідіот, дурень
personne stupide ou qui agit sans intelligence
граматична інформація
статус істотності
людина
морфологічна будова
складене
злічуваний
рід
чоловічий рід
форма множини
abrutis
Приклади
L' abrutie a oublié son sac à l' école.
Дурень забув свою сумку в школі.
