Шукати
Виберіть мову словника
Insurgent
01
повстанець, бунтар
a person who takes part in an armed rebellion against the constituted authority (especially in the hope of improving conditions)
02
повстанець, бунтівник
a member of an irregular armed force that fights a stronger force by sabotage and harassment
insurgent
01
повстанський, бунтівний
referring to a person or group that actively opposes against established authority, usually involving a political or armed conflict
Приклади
In the midst of political unrest, an insurgent movement emerged, organizing protests, strikes, and acts of civil disobedience to challenge the government's policies.
На тлі політичних заворушень виник повстанський рух, який організовував протести, страйки та акти громадянської непокори, щоб кинути виклик політиці уряду.
The insurgent forces used guerrilla warfare tactics, such as ambushes and hit-and-run attacks, to weaken the military capabilities of the occupying forces.
Повстанські сили використовували тактику партизанської війни, такі як засідки та атаки "удар-відхід", щоб послабити військові можливості окупаційних сил.
