Шукати
to incubate
01
інкубувати, висиджувати
to keep an egg in a favorable condition to help it develop until it hatches
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
incubate
3-тя особа однини
incubates
дієприкметник теперішнього часу
incubating
простий минулий час
incubated
дієприкметник минулого часу
incubated
Приклади
The mother hen incubated her eggs in the cozy nest she had made.
Квочка висиджувала свої яйця в затишному гнізді, яке вона зробила.
02
інкубувати, вирощувати
grow under conditions that promote development
03
інкубувати, перебувати в інкубаційному періоді
to have an infectious disease developing inside one's body without any perceptible signs
Transitive
04
інкубувати, поступово розвиватися
(of a disease or virus) to develop gradually without showing any symptoms
Transitive
05
інкубувати, висиджувати
to retain something such as eggs or bacteria in a favorable condition to help them develop
Лексичне Дерево
incubation
incubator
incubate
