Шукати
to incarcerate
01
ув'язнювати, саджати до в'язниці
to confine someone in prison or a similar facility due to legal reasons or as a form of punishment
Transitive: to incarcerate a convict
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
incarcerate
3-тя особа однини
incarcerates
дієприкметник теперішнього часу
incarcerating
простий минулий час
incarcerated
дієприкметник минулого часу
incarcerated
Приклади
After the trial, he was promptly incarcerated in a high-security prison.
Після суду його швидко ув’язнили у в’язницю з високим рівнем безпеки.
Лексичне Дерево
incarceration
incarcerate
