Шукати
to end up
[phrase form: end]
01
опинитися, закінчувати
to eventually reach or find oneself in a particular place, situation, or condition, often unexpectedly or as a result of circumstances
Transitive: to end up doing sth
Intransitive: to end up somewhere | to end up in a state
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
частка
up
основне дієслово
end
теперішній час
end up
3-тя особа однини
ends up
дієприкметник теперішнього часу
ending up
простий минулий час
ended up
дієприкметник минулого часу
ended up
Приклади
I did n't intend to buy anything, but I ended up leaving the store with a bag full of items.
Я не мав наміру нічого купувати, але в результаті вийшов з магазину з повним пакетом речей.
