Шукати
disheartening
/ˌdɪsˈhɑɹtnɪŋ/, /dɪsˈhɑɹtənɪŋ/
disheartening
01
пригнічуючий, зневірюючий
causing someone to lose hope or courage
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most disheartening
вищий ступінь
more disheartening
градуйований
Приклади
It was disheartening to see so much litter in the beautiful park.
Було пригнічувально бачити стільки сміття в прекрасному парку.
Лексичне Дерево
disheartening
dishearten
hearten
