Шукати
Despair
01
відчай
a feeling of total hopelessness
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
незлічуваний
Приклади
She felt despair when she could n't find her lost dog.
Вона відчула розпач, коли не змогла знайти свою загублену собаку.
02
відчай
a state in which all hope is lost or absent
to despair
01
впадати у відчай
to fail to keep hope
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово стану
правильний
теперішній час
despair
3-тя особа однини
despairs
дієприкметник теперішнього часу
despairing
простий минулий час
despaired
дієприкметник минулого часу
despaired
Приклади
He despaired about finding a job in such a competitive market.
Він впав у відчай через пошук роботи на такому конкурентному ринку.
