Шукати
to accredit
01
акредитувати, призначати
to appoint someone to an official position, particularly as an ambassador
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
accredit
3-тя особа однини
accredits
дієприкметник теперішнього часу
accrediting
простий минулий час
accredited
дієприкметник минулого часу
accredited
02
приписувати, визнавати
to believe that someone deserves the credit for something
Приклади
The committee accredited the award to the author ’s exceptional storytelling.
Комітет приписав нагороду винятковій майстерності оповідання автора.
03
акредитувати, надавати офіційні повноваження
provide or send (envoys or embassadors) with official credentials
04
акредитувати, сертифікувати
to certify that something or someone is of a specific quality or standard
