Шукати
to attest
01
свідчити, підтверджувати
to establish the truth of something by providing evidence or testimony
Transitive: to attest to sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
attest
3-тя особа однини
attests
дієприкметник теперішнього часу
attesting
простий минулий час
attested
дієприкметник минулого часу
attested
Приклади
His honesty and integrity attest to his trustworthiness.
Його чесність і доброчесність свідчать про його надійність.
02
засвідчити, підтвердити
to confirm or verify something as true in an official capacity
Transitive: to attest sth
Приклади
She attested the document by signing as a witness.
Вона засвідчила документ, підписавши його як свідок.
03
засвідчувати, підтверджувати
to confirm or prove the existence of something, often a word or form, that is believed to have existed in a language
Transitive: to attest a form or word
Приклади
The word "computer" was first attested in the 20th century.
Слово « комп’ютер » вперше засвідчено у ХХ столітті.
Лексичне Дерево
attestator
attested
attester
attest
