Шукати
desillusioniert
01
розчарований, розчаруваний
Enttäuscht oder ernüchtert, weil Erwartungen nicht erfüllt wurden
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
am desillusioniertesten
вищий ступінь
desillusionierter
градуйований
відмінюваний
Приклади
Nach dem Misserfolg war er völlig desillusioniert.
Після невдачі він був повністю розчарований.
