Шукати
désinvolte
01
безтурботний, невимушений
qui agit avec une indifférence naturelle ou un détachement élégant, sans souci des conventions
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus désinvolte
вищий ступінь
plus désinvolte
градуйований
чол. одн.
désinvolte
чол. мн.
désinvoltes
жін. одн.
désinvolte
жін. мн.
désinvoltes
Приклади
Il a répondu d'un ton désinvolte à la critique.
Він відповів на критику байдужим тоном.
