Шукати
atestiguar
01
свідчити, давати показання
declarar como testigo lo que se ha visto o se conoce
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
1-ша особа однини
atestiguo
3-тя особа однини
atestigua
дієприкметник теперішнього часу
atestiguando
простий минулий час
atestiguó
дієприкметник минулого часу
atestiguado
Приклади
El testigo atestiguó en el juicio.
Свідок засвідчив у суді.
02
засвідчувати, посвідчувати
servir como prueba o evidencia de la veracidad de algo
Приклади
Los documentos atestiguan su identidad.
Документи засвідчують його особу.
