Шукати
infuriated
01
розлючений, скаженілий
feeling extremely angry, often to the point of being out of control
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
most infuriated
вищий ступінь
more infuriated
градуйований
Приклади
The infuriated crowd shouted in anger as the referee made a controversial call.
Розлючена натовп кричав від гніву, коли арбітр прийняв суперечливе рішення.
Лексичне Дерево
infuriated
infuriate
