Шукати
to entrust
01
довіряти, доручати
to give someone the responsibility of taking care of something important, such as a task, duty, or information
Ditransitive: to entrust a task or responsibility to sb | to entrust sb with a task or responsibility
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
entrust
3-тя особа однини
entrusts
дієприкметник теперішнього часу
entrusting
простий минулий час
entrusted
дієприкметник минулого часу
entrusted
Приклади
Parents often entrust the responsibility of caring for their children to reliable babysitters.
Батьки часто довіряють відповідальність догляду за своїми дітьми надійним няням.
02
довіряти, ввіряти
to give something to someone for safekeeping or to be responsible for
Ditransitive: to entrust sb/sth to sb
Приклади
The parents entrusted their children to the caregiver while they were away.
Батьки довірили своїх дітей доглядальнику, поки їх не було.
Лексичне Дерево
entrust
trust
