Шукати
to disinherit
01
позбавляти спадщини, виключати зі спадкоємців
to not allow one's family, especially one's children, to receive any money or property after one's death
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
disinherit
3-тя особа однини
disinherits
дієприкметник теперішнього часу
disinheriting
простий минулий час
disinherited
дієприкметник минулого часу
disinherited
Приклади
The will was contested because the daughter felt she had been unfairly disinherited.
Заповіт був оскаржений, оскільки дочка вважала, що її несправедливо позбавили спадщини.
Лексичне Дерево
disinherit
inherit
