Шукати
to disassociate
/ˌdɪsəˈsoʊsieɪt/, /ˌdɪsəˈsoʊʃieɪt/
to disassociate
01
дисоціювати, відмежуватися
to make it known that one is not connected with or does not support or agree with someone or something; to declare that something does not have any connection with something else
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
disassociate
3-тя особа однини
disassociates
дієприкметник теперішнього часу
disassociating
простий минулий час
disassociated
дієприкметник минулого часу
disassociated
Лексичне Дерево
disassociate
associate
associ
