Шукати
conclusive
01
остаточний, переконливий
providing clear and final evidence or proof, leaving no doubt or uncertainty
граматична інформація
морфологічна будова
складене
якісний
найвищий ступінь
most conclusive
вищий ступінь
more conclusive
градуйований
Приклади
The DNA evidence provided conclusive proof of the suspect's guilt.
Докази ДНК надали остаточний доказ вини підозрюваного.
Лексичне Дерево
conclusively
conclusiveness
inconclusive
conclusive
conclude
