Шукати
to verify
01
перевіряти, підтверджувати
to formally confirm that something is true or accurate
Transitive: to verify sth | to verify that
Приклади
The bank will verify your identity by asking for identification documents and signatures.
Банк підтвердить вашу особу, запросивши документи, що посвідчують особу, та підписи.
02
перевіряти, підтверджувати
to examine the truth or accuracy of something
Transitive: to verify truth of something
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
verify
3-тя особа однини
verifies
дієприкметник теперішнього часу
verifying
простий минулий час
verified
дієприкметник минулого часу
verified
Приклади
The software automatically verifies the integrity of the downloaded files.
Програмне забезпечення автоматично перевіряє цілісність завантажених файлів.
03
перевіряти, підтверджувати
to check or confirm that something is correct by examining it carefully or comparing it to facts or a standard
Transitive: to verify sth
Приклади
The scientist verified the experiment’s results against established theories.
Вчений перевірив результати експерименту щодо встановлених теорій.
04
засвідчити, підтвердити
to confirm or support a statement by swearing it is true, usually in a legal document
Transitive: to verify a statement or doument
Приклади
He verified his testimony by swearing to it in front of a notary.
Він підтвердив свої свідчення, присягнувши на них перед нотаріусом.
Лексичне Дерево
verifiable
verification
verificatory
verify
ver
