Шукати
to nominate
01
призначати, висувати
to assign or designate someone to a particular position or responsibility
Transitive: to nominate sb for a position or honor
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
nominate
3-тя особа однини
nominates
дієприкметник теперішнього часу
nominating
простий минулий час
nominated
дієприкметник минулого часу
nominated
Приклади
The committee decided to nominate a candidate for the prestigious award.
Комітет вирішив призначити кандидата на престижну нагороду.
02
призначати, визначати
to indicate or assign someone or something for a particular purpose or function
Ditransitive: to nominate sb to do sth
Transitive: to nominate sb as holder of a position
Приклади
The teacher will nominate a student to lead the group project.
Вчитель призначить учня для керівництва груповим проектом.
03
призначати, визначати
to form a group to carry out a specific task or responsibility
Transitive: to nominate a group
Приклади
The chairperson nominated a task force to address the rising concerns.
Голова призначив робочу групу для вирішення зростаючих проблем.
Лексичне Дерево
denominate
nominated
nomination
nominate
nomin
